Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Надоело?! - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
Здесь два варианта-
и оба соответствую изначальности мысли:
"Поисков, мятущегося - в нас"
или вернее: "Поисками - мечущихся, нас."
понимается, что метафорические "кости" - это и есть наши "сомнения", коими так богата наша жизнь на путях её осмыслении (не всем удается безоговорочно принимать все на "святую веру" - в любых АСПЕКТральных многоранностях наших (земно-житейских), всегда хочется сделать свой выбор осознанно, что и делает большинство из нас, проходя собственными терниями от раздумий к познанию и до принятия - искрененней верой...
