Отходят воды
у небес,
Родились гром
и молния,
И наложил со страху
бес
В вонючей
преисподней.
Дрожала мразь
в своих щелях
От страха
и бессилия,
А кто открыт
в своих сердцах,
Шептал с восторгом:
«Илия»!
Затих раскат.
Сквозь облака
К нам солнце
заглянуло.
На небе
радуга
зажглась
И людям
улыбнулась.
Игорь Круглов,
Вязники, Россия
Меня зовут Игорь Круглов, родился в феврале 1959 года, живу во
Владимирской области, г. Вязники.
Пишу стихи, они как – бы сами собой складываются
в голове, иные напеваются, как песня.
Сначала не придавал этому значения, потом начал записывать.
Темы разные, но в основном философская и религиозная тематика,
но есть простая житейская и любовная лирика.
Начал публиковаться на разных сайтах. Хотелось бы поделиться с читателями.
Прочитано 7877 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 3,8
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Неплохой родовой синдромчик из библейских событий.
Ирина
2011-10-24 17:44:39
А если б я могла писать стихи, я бы писала о вселенской Любви,дружбе и гарионии. А тут
Вонючая преисподня...мразь... Вселенский закон притяжения подобного подобным говорит, где наше внимание, там и мы, то мы и привлекаем в свою жизнь. Поэтому и живется легче людям с позитивным мышлением. Они во всем умеют видеть положительное.
А помните в покаянной молитве, "словом, делом, помышлением"? Человек вроде и на словах никого не обижает, и поступает честно, справедливо, а удары по судьбе получает. Да потому, что слова и дела на виду, а вот мысли... По большому счёту они и являются причиной всех наших напастей. А Бог нас только любит.
Не хочу в стихах таких слов. Их в жизни хватает
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
