О Батько, де Тебе нема?
У темній ночі, в світлі дня,
Я бачу дивний світ створіння,
Який кує Твоя рука.
Я бачу шлях людських сердець,
Що сяє зорями на небі.
Я бачу зоряний вінець,
Що світлом лине в нас від Тебе.
Я бачу полум’я в очах,
Твоїх дітей, що прагнуть жити.
Я бачу Всесвіт на руках,
Твій Заповіт, щоб нам любити.
Любити все навколо так,
Як диво Божого створіння.
Як квітка квітне, як співає птах,
Нам треба це не знапастити.
Мир принести, де є війна,
В любові, вірі, та надії.
Щоб зруйнувалася стіна,
Нам треба стати всім як діти.
І подолаємо печаль,
Що каменем лежить на серці.
Лише поглянь за небокрай,
Він не далеко, так здається.
Лише скажи, що віриш ти,
В могутність Божої любові.
До Нього тільки ти звернись,
Він відповість, і дасть той спокій,
Якого прагне серце так,
Який ти бачиш в своїх мріях,
Розправиш крила, немов птах,
Мій друже, в нас ще є надія.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 4431 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Друзья по вере - Igor Kolgarev Произведение 2002 года. Погибло на сгоревшем компьютере и с тех пор были попытки его восстановления. Что-то частично друзья восстанавливали, были попытки дописать отсутствующие места в 2007 году и 2020. Но побитых мест в тексте было слишком много, потому всякий раз бросал это дело. И вот в 2022 году только удалось более-менее восстановить большую часть.Сам прочитал те места, что восстанавливал через 20 лет и сравнил с тем, что было изначально... Очень забавно! Часто в новом тексте был совсем другой смысл и слова, которых не было в начальном варианте. Слава Богу, теперь есть оригинал! Увы, окончание исчезло и восстановлению не подлежит. Но всё равно - слава Богу!
